Вовчок — характеристики роду
Вовчок — це паразитуюча рослина, в наслідок дії якої рослина-господар інфікується і залишається без вологи і поживних речовин. Вона є головною загрозою для вирощування соняшника по всьому світу, про це говорить те, що нею уражено більше 30% площ. Живиться рослина за рахунок ураженої культури, не здатна до асиміляції внаслідок відсутності коренів і зеленого листя.
Характеристика роду
Для того, щоб уберегти врожай від загибелі, необхідно знати, як виглядає вовчок і як з ним боротися. Група цих рослин вважається найбільшою серед облігатних підземних рослин. Рід Оrobanche налічує близько 120 видів і така кількість видового складу залежить від того, наскільки багато рослин не мають на генетичному рівні стійкість до вовчка. До них відносяться культурні, дикорослі і бур’янисті культури. Зараження довколишніх культур і рядів відбувається за рахунок вітру, який переносить насіння, а також в результаті використання автотранспорту, комбайна. Еволюція значно видозмінила сімейство «вовчкових»:
- замість коренів тепер спостерігаються м’ясисті волокна-присоски, за допомогою яких рослина-паразит прикріплюється до коріння господаря;
- листя відрізняється лусочками бузкового, буруватого і жовтого кольорів;
- стебло синюватого, жовтуватого, світло-бурого або рожевуватого кольорів, може розгалуджуватися чи ні; основа булавовидна, має присоски, а на її верхівці розташований квітконіс-колос;
- чашка може бути у вигляді блюдця або дзвоника, з плодами;
- кожна квітка складається з 4 тичинок;
- всі квітки по кілька десятків збираються в колосовидну волоть;
- плід являє собою коробочку з двома стулками, в якій розташовано більше 2 000 насінин; на кожному квітконосі до 40 коробочок;
- довжина насіння від 0,2 до 0,6 мм, а ширина — 0,17-0,25 мм; все воно має продовгувату або округлу форму; темно-сірого кольору, а поверхню у формі ланок.
Якщо грунт сильно засмічений вовчком, на одну рослину-господаря може приходитися до 200 квітконосів. Квітки можуть запилюватися самостійно, якщо цього не відбувається перехресно з допомогою джмелів і мухи-фітомізи. Про те, наскільки це небезпечний паразит, каже кількість квітконосів на ураженій рослині: 30 квітконосів здатні знизити врожай у 7 разів, 60 – знищують практично весь. На сьогоднішній день раси вовчка ділять на A, B, C, D, E, F, G, H, I – кожна з них вражає різні сорти соняшника, адаптуючись до їх особливостей. Перша раса була виведена більше 150 років тому, але, внаслідок стрімкої появи нових гібридів соняшника, останнім часом кожні 5-6 років з’являються і нові раси найпоширенішого паразита.
Характеристики гібридів
- Далія — стійкість до рас A-F.
- Інеса — стійкість до рас A-E.
- Естрелла КС — стійкість до рас A-F.
- Жалон — стійкість до рас A-F.
- Айтана — стійкість до рас A-F.
- Орфей — стійкість до рас A-F.
- НК Неома (Syngenta) — середньостиглий гібрид; технологія Clearfield; належить до гібридів культури високоінтенсивного типу. Олійність до 52%. Стійкість до рас А-Е.
- Санай (Syngenta) — відноситься до екстенсивним гібридів; середньоранній Clearfield. Олійність до 49%. Стійкість до рас А-Е.
- Аракар — ранньостиглий гібрид вітчизняного виробництва. Олійність до 52%. Стійкість до рас А-F.
- Заклик — рекордсмен серед гібридів, стійких до посухи; високорентабельний; характеризується великим урожаєм; період обробки припадає на пізній посів; може служити попередником для озимих. Олійність до 52%. Стійкість до рас А-F.
- Фрагмент — ранньої стиглості, стійкий до гнилей, соняшникової молі, фомопсису, борошнистої роси, макрофоїни, а також до посухи. Олійність до 52%. Стійкість до рас А-Е.
- Злива — ранньостиглий; посухостійкий; ґрунтова стійкість до несправжньої борошнистої роси (2 раса). Характерна генетична основа дозволяє вирощувати гібрид в будь-якій кліматичній зоні. Олійність до 48,4%. Стійкість до рас А-Е.
- Захист — середньоранній; посухостійкий. Олійність 52-55%. Стійкість до рас А-Е.