Ріпак «Альберта»
Сорт високоврожайний, з високим вмістом олії. Тривалість періоду вегетації становить 298 – 304 дні. Стебло у рослин пряме, округле, розгалужене, висотою 160 см, квітки великі, жовтого кольору, зібрані в китицеподібне суцвіття. Плід — стрючок з насінням чорного кольору. Врожайність насіння — до 4,5 т/га. Вміст олії в насінні становить 45%, ерукова кислота відсутня, вміст глюкозинолатів — 16 мкмоль /г.
Сорт Альберта стійкий до вилягання рослин та осипання насіння, з високою зимостійкістю, придатний до механізованого вирощування. Хворобами і шкідниками пошкоджується менше, ніж стандарт.
Характеристики ріпаку «Альберта»
Вегетативний період | 298 – 304 дні |
Висота | 160 см |
Маслянистість | 45% |
Врожайність в середньому | 45 ц/га |
Переваги ріпаку «Альберта»:
- стійкість до морозів;
- рівномірне визрівання культури;
- можливість механізованого збору;
- гарантований набір вегетативної маси;
- стійкість до бактеріозу, пероноспорозу, інших хвороб;
- стійкість до осипання, вилягання;
- відсутність ерукової кислоти.
Врожайність
Повна відсутність ерукової кислоти робить «Альберту» затребуваною для харчової промисловості. Основна мета культивації даного сорту — отримання харчової олії. Тому економічна доцільність вирощування найвища. Для кращої врожайності ріпак потрібно висаджувати після багаторічних бобових трав, гороху, картоплі, хоча допустимо висівати і відразу після звичайних однорічних трав. В реальності основними «попередниками» ріпаку зазвичай стає озима пшениця або ячмінь. Теж непоганий варіант. Головне — не висівати ріпак після вівса та ярої пшениці. Це «вбиває» врожайність ріпакових культур.
Жорстких протипоказань щодо «попередників» трохи: не можна висаджувати ріпак після споріднених культур типу гірчиці, редьки, капусти. Вони, як і ріпак, відносяться до «капустяних» і мають спільних природних ворогів і шкідників. Та ж ситуація з соняшником: тривале сприятливе середовище для певного типу шкідників стане перешкодою для їх знищення та поліпшення врожайності.